аул

ау́л

-у, ч.

Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі.

Значення в інших словниках

1. аул — ау́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аул — АУЛ – АЇЛ Аул, -у. Селище (колись кочове, зараз осіле) в казахів, туркменів, каракалпаків; гірське селище на Північному Кавказі. Це була полонянка, захоплена Лучком вкупі з іншими дівчатами в аулі (С. Божко). Аїл, -у.  Літературне слововживання
3. аул — АУ́Л, у, ч. Назва селища в деяких народів Середньої Азії та Кавказу. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (А. Кримський); Майоріли по балках .. аули з рудими черепичними покрівлями (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. аул — ау́л (тюрк.) селище у казахів, туркменів, каракалпаків; гірське селище на Кавказі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. аул — АУ́Л, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках..  Словник української мови в 11 томах
6. аул — (тюрк.) 1. Невелике селище кавказьких горців. 2. Населений пункт кочових народів Середньої Азії у середньовічні часи.  Архітектура і монументальне мистецтво