ахейці

ахе́йці

-ів, мн.

Одне з основних давньогрецьких племен.

Значення в інших словниках

1. ахейці — В античну добу одне з грец. племен, прибулих з пн., у II тис. до н.е. населяли територію Греції (Пелопоннес); творці мікенської культури (XVI-XII ст. до н.е.); витіснені дорійцями, зайняли територію, відповідно названу Ахеєю; в Іліаді та Одіссеї Гомера — синонім греків.  Універсальний словник-енциклопедія