ацетон

ацето́н

-у, ч.

Диметилкетон – безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах.

Значення в інших словниках

1. ацетон — ацето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ацетон — АЦЕТО́Н, у, ч., хім. Органічна сполука – безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах. Крім води, є й інші розчинники, наприклад, мурашина кислота, винний спирт, ацетон (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ацетон — ацето́н (від лат. acetum – оцет) органічна сполука, безбарвна горюча рідина. А. – розчинник для багатьох органічних речовин. Застосовують у виробництві штучного шовку, бездимного пороху, лаків.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ацетон — CH3COCH3 органічна сполука, аліфатичний кетон; летка рідина з характерним запахом; використовується як розчинник живицевих смол і лаків та в процесах органічного синтезу.  Універсальний словник-енциклопедія
5. ацетон — АЦЕТО́Н, у, ч. Органічна сполука — безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох виробництвах. Крім води, є й інші розчинники, наприклад мурашина кислота, винний спирт, ацетон (Заг. хімія, 1955, 234).  Словник української мови в 11 томах