Значення в інших словниках
-
багатирка —
багати́рка іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
багатирка —
БАГАТИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до багати́р. А багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш); Джериха не вважала, що Варка була багатирка, а її син був убогий (І.
Словник української мови у 20 томах
-
багатирка —
Багати́рка, -рки, -рці; -ти́рки, -рок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
багатирка —
БАГАТИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до багати́р. Джериха не вважала, що Варка була багатирка, а її син був убогий (Н.-Лев., II, 1956, 170); — Така багатирка з білої хати та за мене в курну хату пішла (Л. Укр., III, 1952, 637); Багатирка Хима довго забивала баки парубкам (Кач., II, 1958, 8).
Словник української мови в 11 томах