байбара — Великий тлумачний словник сучасної мови

байбара — БАЙБАРА́, и́, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі (А. Головко); У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози, і коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.. Словник української мови у 20 томах
байбара — див. батіг Словник синонімів Вусика
байбара — БАЙБАРА́, и́, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Зачекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (Головко, II, 1957, 226); У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози... Словник української мови в 11 томах
байбара — Байбара, -ри ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58. Словник української мови Грінченка