баретер

баре́тер

-а, ч.

Пристрій (заповнений воднем скляний балон з тонким залізним дротом), що автоматично підтримує силу струму при зміні напруги на кінцях дроту.

Значення в інших словниках

1. баретер — баре́тер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. баретер — БАРЕ́ТЕР, а, ч., спец. Пристрій для автоматичного підтримання постійної сили струму в електричному ланцюгу. Баретер стабілізує струм у ланцюгу розжарювання електронних ламп (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. баретер — баре́тер (англ. barretter) стабілізатор сили струму, прилад у вигляді заповненого воднем скляного балона, всередині якого вміщено тонкий залізний дріт. Застосовують у радіоелектронних пристроях.  Словник іншомовних слів Мельничука