Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
батіжок —
батіжо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
батіжок —
БАТІЖО́К, жка́, ч. Зменш. до баті́г 1. Ой ходила дівчина беріжком [бережком], заганяла селезня батіжком (з народної пісні); Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
батіжок —
як (мов, ні́би і т. ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т. ін.). Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Тиждень минув, як із батога тріснув, у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О.
Фразеологічний словник української мови
батіжок —
Батіжо́к, -жка́, -жко́ві, на -жку́; батіжки́, -жкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
батіжок —
БАТІЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до баті́г 1. Ой ходила дівчина беріжком [бережком], заганяла селезня батіжком (Народна пісня); Воли поздихали. Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1953, 120).
Словник української мови в 11 томах
батіжок —
Батіжок, -жка м. 1) ум. отъ батіг. 2) батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.
Словник української мови Грінченка