баунс

ба́унс

-у, ч.

Характер виконання свінгу, коли пружний ритмічний рух у помірному темпі поєднується з акцентами на усіх долях такту.

Значення в інших словниках

1. баунс — (англ. bounce — підскакування — характер виконання свінгу, коли пружний ритмічний рух в помірному темпі поєднується з акцентами на усіх долях такту, як в шафл. Б. є протилежністю джампу, з його спрощеним бітом та швидким темпом.  Словник-довідник музичних термінів