безафіксний

беза́фіксний

-а, -е, лінгв.

Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення.

Значення в інших словниках

1. безафіксний — беза́фіксний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безафіксний — [беизаф'ікснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення; Безафіксний іменник.  Словник української мови у 20 томах
4. безафіксний — БЕЗА́ФІКСНИЙ, а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення.  Словник української мови в 11 томах