безбідний

безбі́дний

-а, -е.

Який не знає нестатків; матеріально благополучний.

Значення в інших словниках

1. безбідний — безбі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безбідний — див. багатий  Словник синонімів Вусика
3. безбідний — Безбідний, -а, -е Безбѣдный.  Словник української мови Грінченка