безвідхідний

безвідхі́дний

безвідходний, -а, -е.

Який застосовує технологію, що зводить до мінімуму кількість відходів у виробництві чого-небудь або передбачає використання відходів.

Значення в інших словниках

1. безвідхідний — безвідхі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвідхідний — БЕЗВІДХІ́ДНИЙ, БЕЗВІДХО́ДНИЙ, а, е. Який не має відходів (див. відхі́д²). Запропоновано нові конструктивні рішення для вдосконалення безвідхідних способів поділу сортового прокату (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах