бездомниця

бездо́мниця

-і.

Жін. до бездомник.

Значення в інших словниках

1. бездомниця — бездо́мниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бездомниця — БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до бездо́мник. Вітер розвіяв могилку бездомниці (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. бездомниця — БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до бездо́мник.  Словник української мови в 11 томах