безнапасний

безнапа́сний

-а, -е, діал.

Який не зазнав лиха, напасті.

Значення в інших словниках

1. безнапасний — безнапа́сний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. безнапасний — БЕЗНАПА́СНИЙ, а, е, діал. Який не зазнає лиха, напасті. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. безнапасний — див. веселий; щасливий  Словник синонімів Вусика
4. безнапасний — Безна́пасний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безнапасний — БЕЗНАПА́СНИЙ, а, е, діал. Який не зазнає лиха, напасті. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Вовчок, 1, 1955, 216).  Словник української мови в 11 томах
6. безнапасний — Безнапасний, -а, -е Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.  Словник української мови Грінченка