безнапірний

безнапі́рний

-а, -е.

Що рухається без напору, не заповнюючи всього об'єму труби, тунелю і т. ін. (про воду, рідини).

Значення в інших словниках

1. безнапірний — безнапі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безнапірний — БЕЗНАПІ́РНИЙ, а, е. Який працює без напору. Безнапірними дамбами регулюють русла річок, поліпшують умови судноплавства та експлуатації водопропускних і водозабірних споруд (з наук.-попул. літ.); Безнапірне вбирання; Безнапірний режим роботи.  Словник української мови у 20 томах