безопорний

безопо́рний

-а, -е.

1》 Який не має опори.

Безопорний простір — космос, приміщення космічного корабля або спеціальної установки, в якій немає сил тяжіння і тому відсутня реакція опори.

2》 Такий, у якого навантаження розподіляється не опорами, а за допомогою інших конструктивних елементів споруди.

3》 Який характеризується відсутністю опори на ноги або на руки під час виконання спортивних вправ.

Значення в інших словниках

1. безопорний — БЕЗОПО́РНИЙ, а, е, спец. 1. Який не має опори. Ідеально та інформаційно моделююче мислення – це майже безопорний канал трудового процесу інтелектуального мікрорівня. Тому що це канал енергій, надвисоких швидкостей та проникності (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах