безродинний

безроди́нний

-а, -е.

Який не має родини.

Значення в інших словниках

1. безродинний — безроди́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безродинний — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови