Великий тлумачний словник сучасної мови

безщадний

безща́дний

-а, -е, заст.

Який не знає пощади; безпощадний, жорстокий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безщадний — безща́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безщадний — БЕЗЩА́ДНИЙ, а, е, заст. Який не знає пощади; безпощадний, жорстокий. Безщадний бій.  Словник української мови у 20 томах
  3. безщадний — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
  4. безщадний — Безща́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безщадний — БЕЗЩА́ДНИЙ, а, е, заст. Який не знає пощади; безпощадний, жорстокий.  Словник української мови в 11 томах
  6. безщадний — Безщадний, -а, -е Безпощадный.  Словник української мови Грінченка