Великий тлумачний словник сучасної мови

безіндуктивний

безіндукти́вний

-а, -е.

Який характеризується відсутністю індукції.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безіндуктивний — БЕЗІНДУКТИ́ВНИЙ, а, е, спец. Який характеризується відсутністю індукції. Котушка та безіндуктивний резистор з'єднані послідовно (з наук. літ.); Безіндуктивний подільник напруги.  Словник української мови у 20 томах