берилій
бери́лій
-ю, ч.
Be. Хімічний елемент; дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. Використовується як конструкційний матеріал у авіа- і ракетобудуванні, ядерній техніці, електроніці, електротехніці, рентгенотехніці. Надзвичайно отруйний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови