бесалол

бесало́л

-у, ч.

Лікарський препарат, що його застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, циститах тощо.

Значення в інших словниках

1. бесалол — бесало́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бесалол — БЕСАЛО́Л, у, ч., фарм. Препарат для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, циститу і т. ін. Наприкінці листа Катерина Білокур раптом якось несміливо, зворушливо додає: – Ну, а якщо будете посилати бесалол, то положіть [покладіть] і дві лимонки (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. бесалол — бесало́л [від бе (ладонна) і салол] лікарський препарат. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, циститах тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука