блазнювання

блазнюва́ння

-я, с.

Дія за знач. блазнювати.

Значення в інших словниках

1. блазнювання — блазнюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. блазнювання — БЛАЗНЮВА́ННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. блазнюва́ти. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
3. блазнювання — БЛАЗЕ́НСТВО (зневажливо про вчинки, поведінку, висловлювання і т. ін. того або тих, хто удає з себе блазня, дурника), БЛАЗНЮВА́ННЯ, КРИВЛЯ́ННЯ, ФІГЛЯ́РСТВО, КЛОУНА́ДА, БУФОНА́ДА, БАЛАГА́Н рідше (недоречне, брутальне блазенство).  Словник синонімів української мови
4. блазнювання — БЛАЗНЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. блазнюва́ти. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 46).  Словник української мови в 11 томах