блат

-у, ч., фам.

Знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах.

По блату — за протекцією, завдяки знайомству.

Значення в інших словниках

1. блат — блат іменник чоловічого роду знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах фам.  Орфографічний словник української мови
2. блат — БЛАТ, у, ч., розм. Знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. Був блат на все (І. Франко); – Таке скажете, дядьку! – розсудливо мовив племінник. – Хіба без блату в народні [артисти] проб'єшся? (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. блат — У, ч. Протекція, зв'язки, що дають змогу вирішити щось. ◇ По блату — по знайомству. Її синка віддав в дебільну школу / К дегенератам на харчі казенні, / І в циркове училище по блату пристроїв, / Щоб на блазня він учився (Л. Подерев'янський).  Словник сучасного українського сленгу
4. блат — (-у) ч.; крим. 1. Загальна назва всього злодійського. БСРЖ, 64; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 91. 2. жрм. Знайомство, протекція, підтримка. Спочатку хочеться плакати. Але стримуєш — плакати тут не пасує.  Словник жарґонної лексики української мови
5. блат — БЛАТ, у., ч., фам. Знайомство, зв’язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. Був блат на все (Фр., II, 1950, 354). По бл́ату — за протекцією, завдяки знайомству. — Це я даю Козакову по блату, — висловлювався сержант про себе в третій особі (Гончар, I, 1954, 95).  Словник української мови в 11 томах