блискавець блискаве́ць -вця, ч., ент., зах. Світляк. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках блискавець — Блискавець, -вця м. насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392. Словник української мови Грінченка