блюм — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

блюм — БЛЮМ, а, ч. Квадратна сталева заготовка, одержувана прокатуванням сталевих зливків на блюмінгу. Фабрикатор контролює виконання замовлень, витрату металу, стежить за своєчасністю його подачі і завантаження в піч, надходженням заготівель (блюмів, слябів) для плющення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
Блюм — Блюм прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
блюм — блюм, блум (англ. bloom) заготовка квадратного перерізу, утворена прокатуванням сталевого зливка на блюмінгу, з якої виготовляють рейки, балки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
Блюм — (Blum) Леон, 1872-1950, франц. політик; соціаліст, гол. СФІО, 1936-37 і 1938 прeм'єр уряду Народного фронту; 1940 ув'язнeний урядом Віші, 1943 виданий німцям; 1946-47 прeм'єр; творeць концeпції т.зв. гуманістичного соціалізму. Універсальний словник-енциклопедія