Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
богословський —
богосло́вський прикметник
Орфографічний словник української мови
богословський —
[богослоўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
богословський —
БОГОСЛО́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до богосло́в'я і богосло́в. – А справа в тому, що я просто.. люблю інколи в розмові посилатись на Бога, читав богословські твори... (Іван Ле); Напередодні Другої світової війни греко-католицька церква нараховувала 440 церков і каплиць, богословську академію (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
богословський —
Богосло́вський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
богословський —
БОГОСЛО́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до богосло́в’я і богосло́в. — А справа в тому, що я просто.. люблю інколи в розмові посилатись на бога, читав богословські твори… (Ле, Міжгір’я, 1953, 60).
Словник української мови в 11 томах
богословський —
Богословський, -а, -е 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153.
Словник української мови Грінченка