бока

бо́ка

-и, ж.

Отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.

Значення в інших словниках

1. бока — бо́ка (від італ. bocca – рот) отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. бока — Бока нар. = боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло пеньки. К. Дз. 146.  Словник української мови Грінченка