Великий тлумачний словник сучасної мови

бонітувальний

бонітува́льний

-а, -е.

Признач. для бонітування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бонітувальний — БОНІТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до бонітування; признач. для нього. При бонітуванні комісія проводить огляд птиці, аналіз показників її власної продуктивності та продуктивності батьків, визначає бонітувальний клас для груп птиці (вихідні лінії...  Словник української мови у 20 томах