бородавник

борода́вник

-а, ч., діал.

Чистотіл.

Значення в інших словниках

1. бородавник — Бородавник, -ка м. раст.: a) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. І. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. І. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. І. 12.  Словник української мови Грінченка