бородиця

боро́диця

-і, ж.

Каптур, який пришивали до коміра верхнього одягу.

Значення в інших словниках

1. бородиця — БОРОДИ́ЦЯ, і, ж., заст. Каптур, який пришивали до коміра верхнього одягу. Бородиця мала форму мішка із заокругленим дном і отворами для очей (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. бородиця — Бородиця, -ці ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.  Словник української мови Грінченка