борозенний
борозе́нний
-а, -е.
Стос. до борозни (у 1 знач.).
|| Який під час оранки йде з правого боку, тобто борозною (про коня або вола, запряженого в парі з іншим).
|| у знач. ім. борозенний, -ного, ч. Запряжений у парі кінь або віл, що під час оранки йде борозною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови