боярчик

боя́рчик

-а, ч.

Зменш. до боярин.

Значення в інших словниках

1. боярчик — Боярчик, -ка м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.  Словник української мови Грінченка