братися

бра́тися

беруся, берешся, недок.

1》 Хапатися рукою. Братися за руки.

2》 за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу.

3》 за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку-небудь справу, приступати до чого-небудь.

|| перев. з інфін., рідко. Збиратися, готуватися щось робити.

4》 до кого, за кого, рідко на кого. Застосовувати до кого-небудь якісь дії, картати когось, докоряти комусь і т. ін.

5》 перен., на що, розм., рідко. Удаватися до яких-небудь дій, засобів і т. ін.

6》 розм., рідко. Іти, прямувати куди-небудь.

|| Лізти вгору, дертися.

|| перен., до кого. Рівнятися з ким-небудь.

7》 заст. Женитися або виходити заміж; одружуватися.

8》 тільки 3 ос. Набиратися.

9》 тільки 3 ос. З'являтися, виникати.

10》 Приставати, липнути.

11》 чим. Укриватися, покриватися чим-небудь.

12》 чим. Пройматися чим-небудь, набувати певного стану, виразу і т. ін.

13》 безос., розм. Наближатися до певного віку, часу і т. ін.

14》 перев. 3 ос., розм. Ловитися на вудку (про рибу).

15》 Пас. до брати 1-9), 12-14). Братися за голову. Братися за розум.

Значення в інших словниках

1. братися — бра́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. братися — Беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка). 2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним.  Літературне слововживання
3. братися — Хапатися; (до чого) починати <�розпочинати> що: (до кого) напосідатися на; (на хитрощі) вдаватися до; З. одружуватися; (- щось липуче) липнути, приставати; (- воду) набиратися; (плямами) покриватися, вкриватися; (на гачок) ловитися; тлк. З ос.  Словник синонімів Караванського
4. братися — [братиес'а] беирус'а, беирес':а, беиреимос'а, беиреитес'а; нак. беирис'а, беир'іц':а  Орфоепічний словник української мови
5. братися — БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок. 1. Хапатися рукою. Змій каже: – Беріться за мене, понесу (з казки); Замість шматка хліба за кухоль береться (Т. Шевченко); // Торкатися кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
6. братися — 1) боротися, змагатися 2) простувати, прямувати  Словник застарілих та маловживаних слів
7. братися — див. іти; одружуватися; починати; хапати  Словник синонімів Вусика
8. братися — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю.  Фразеологічний словник української мови
9. братися — БРА́ТИСЯ (застосовувати щодо кого-небудь якісь дії), ПРИЙМА́ТИСЯ розм. — Док.: узя́тися (взя́тися), прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок).  Словник синонімів української мови
10. братися — Бра́тися, беру́ся, бере́шся, беру́ться до кого, до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. братися — БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок. 1. Хапатися рукою. Змій каже: — Беріться за мене, понесу (Укр.. казки, 1951, 208); Судденко.. став.. за шапку братись, щоб іти за поїздом (Кв.-Осн., II, 1956, 210); Замість шматка хліба за кухоль береться (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
12. братися — Братися, беруся, -решся гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. тобі живеться — і на скіпку береться.  Словник української мови Грінченка