бредець бреде́ць -дця, ч., діал. Той, хто йде вбрід. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бредець — Бредець, -дця м. Тотъ, кто бродить или ходить въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102. Словник української мови Грінченка