Великий тлумачний словник сучасної мови

брезкнути

бре́зкнути

-ну, -неш, недок.

Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. брезкнути — бре́зкнути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. брезкнути — БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя .. Тіло вже почало брезкнути (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
  3. брезкнути — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. брезкнути — БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя.. Тіло вже почало брезкнути (Шовк., Інженери, 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах
  5. брезкнути — Брезкнути, -ну, -неш гл. Брюзгнуть.  Словник української мови Грінченка