бригада

брига́да

-и, ж.

1》 Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів чи батарей та інших військових частин і підрозділів.

|| Частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден.

2》 Колектив, група людей одного фаху, які разом виконують певне виробниче завдання.

3》 зал. Кондукторський персонал, що обслуговує поїзд.

4》 жарг. Банда рекетирів.

Значення в інших словниках

1. бригада — брига́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бригада — БРИГА́ДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів.  Словник української мови у 20 томах
3. бригада — И, ж. 1. злоч. Організоване (на відміну від банди) злочинне угруповання з установленою ієрархією влади. 2. Група людей.  Словник сучасного українського сленгу
4. бригада — (-и) ж. 1. крим. Злочинне угруповання; банда, кримінальна структура. БСРЖ, 76. 2. тюр. Злочинна група у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 76; ЯБМ, 1, 76. 3. маф. Група рекетирів. ЯБМ, 1, 76. 4. мол. Напівмілітаризоване угруповання (гопників, фашистів, скінхедів та ін.). ПСУМС, 9.  Словник жарґонної лексики української мови
5. бригада — брига́да (франц. brigade, від італ. brigata – товариство, загін) 1. Військове з’єднання, що складається з кількох військових частин або підрозділів (полків, батальйонів, дивізіонів). 2. Тактичне з’єднання військових кораблів одного класу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бригада — БРИГА́ДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів.  Словник української мови в 11 томах
7. бригада — рос. бригада (франц. brigade, від італ. brigata — товариство, загін) — 1. Військове з'єднання, що складається з військових частин (полків, батальйонів). 2. Група людей, які виконують спільну роботу (завдання) і спільно зацікавлені у результатах роботи та несуть відповідальність за її результати.  Eкономічна енциклопедія