брильянтик

брилья́нтик

-а, ч.

Зменш. до брильянт.

Значення в інших словниках

1. брильянтик — брилья́нтик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брильянтик — БРИЛЬЯ́НТИК, а, ч., розм. Зменш. до брилья́нт 1. У центрі столиці грабіжник спробував викрасти з ювелірного магазину брильянтик вартістю понад 1,5 мільйона гривень (з газ.).  Словник української мови у 20 томах