бронхоскоп

бронхоско́п

-а, ч.

Прилад для візуального дослідження внутрішньої поверхні трахеї та бронхів.

Значення в інших словниках

1. бронхоскоп — бронхоско́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронхоскоп — БРОНХОСКО́П, а, ч., мед. Металева трубка з оптичною і освітлювальною системами для дослідження дихальних шляхів. У бронхоскопі можна використовувати нові іструменти, які легко проходять по широкому інструментальному каналу (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах