брущатий

бруща́тий

-а, -е.

Зробл. з брусків.

Значення в інших словниках

1. брущатий — бруща́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. брущатий — БРУЩА́ТИЙ, а, е, рідко. Прикм. до бруща́тка 1. Колотий і брущатий камінь використовують для влаштування основ доріг, а також дорожніх покриттів, для укріплення земляних схилів тощо (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. брущатий — БРУЩА́ТИЙ, а, е. Зробл. з брусків.  Словник української мови в 11 томах