брязчати

брязча́ти

-чу, -чиш, недок.

Те саме, що брязкотіти.

Значення в інших словниках

1. брязчати — див. дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
2. брязчати — Брязчати, -чу, -чиш гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.  Словник української мови Грінченка