будинок
буди́нок
-нку, ч.
1》 Будівля, споруда, призначена для житла.
2》 Науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. Будинок відпочинку. Будинок культури.
Дитячий будинок — закритий навчально-виховний заклад для дітей-сиріт.
Пологовий будинок — медичний заклад, призначений для надання медичної допомоги під час пологів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови