Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бужани —
БУЖА́НИ, а́н, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я. У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
бужани —
Одне з літописних племен; у VIII-X ст. проживали на території зх.-укр. земель у басейні р. Зх. Буг, від якої походить назва; письмові згадки у Повісті временних літ, Баварського аноніма (X ст.); бл.
Універсальний словник-енциклопедія
бужани —
БУЖА́НИ, а́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я. У верхів’ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип’яті жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Іст. УРСР, І, 1953, 41).
Словник української мови в 11 томах