Великий тлумачний словник сучасної мови

бузя

бу́зя

-і, ч., діал.

Лелека.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бузя — бу́зя 1. рот; нижня частина обличчя (часто у звертанні до дитини)(ср, ст): Вмийся, бо в тебе вся бузя в чоколяді! (Авторка)|| = брама...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. бузя — див. лице; рот  Словник синонімів Вусика
  3. бузя — Бузя, -зі ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина.  Словник української мови Грінченка