буліт

булі́т

-у, ч.

У грі в хокей – штрафний удар, що його відбиває лише воротар, без захисників.

Значення в інших словниках

1. буліт — булі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. буліт — БУЛІ́Т, у, ч., спорт. У грі в хокей – штрафний удар, який відбиває лише воротар без захисників. На чемпіонаті світу з хокею збірна України обіграла Польщу в серії булітів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. буліт — БУЛІ́Т, у, ч. У грі в хокей — штрафний удар, який відбиває лише воротар без захисників. Столичний "Спартак" у чвертьфіналі випередив земляків з "Динамо" завдяки хокейним пенальті — булітам (Рад. Укр., 4. II 1971, 4).  Словник української мови в 11 томах