бургомістр

бургомі́стр

-а, ч.

Голова міської управи в деяких країнах Західної Європи і в дореволюційній Росії.

Значення в інших словниках

1. бургомістр — бургомі́стр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бургомістр — БУРГОМІСТР – БУРМИСТР, БУРМИСТЕР Бургомістр, -а. Голова міської управи. Бурмистр, -а, бурмистер, -тра. 1. іст. Староста над кріпаками. 2. Те саме, що бургомістр. Бурмистри підхопили старосту під руки і урочисто повели його до ратуші (З.Тулуб).  Літературне слововживання
3. бургомістр — Посадник, див. мер, градоначальник  Словник чужослів Павло Штепа
4. бургомістр — БУРГОМІ́СТР, а, ч. 1. Голова міського самоуправління в деяких країнах Західної Європи. Ластівка забула полетіти у вирій. Осінь, холоднеча, а ластівка – ще в Кельні, її ловило все місто. Сам бургомістр... (П. Загребельний). 2. іст.  Словник української мови у 20 томах
5. бургомістр — бургомі́стр (нім. Burgermeister) 1. Голова міського самоврядування середньовічних міст, що мали магдебурзьке право. 2. В деяких сучасних капіталістичних країнах – голова міського самоврядування. 3. В Німецькій Демократичній Республіці (НДР) голова місцевої ради.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бургомістр — БУРГОМІ́СТР, а, ч. Голова міської управи в деяких країнах Західної Європи і в давнину в Росії. І кого тільки тут не було: ..ратмани, бургомістри, судді (Тулуб, Людолови, I, 1957, 167); Він призначив себе на бургомістра самочинно (Собко, Серце, 1952, 104).  Словник української мови в 11 томах