буття

буття́

-я, с.

1》 філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа.

2》 Сукупність умов матеріального життя суспільства.

3》 уроч. Життя, існування.

Життя-буття поет. — спокійний плин життя.

4》 рідко. Перебування.

Значення в інших словниках

1. буття — буття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. буття — Існування, життя; перебування, побут; ФІЛ. приб. матерія, природа.  Словник синонімів Караванського
3. буття — БУТТЯ́, я́, с. 1. філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Люди з .. поглядом не крізь пенсне, а крізь сьогоднішній день бачать далеко .. Вони мають свою вічну формулу: “Буття визначає свідомість...” (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. буття — У філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливого).  Універсальний словник-енциклопедія
5. буття — БУТТЯ — термін, що має чотири основні значення. 1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо.  Філософський енциклопедичний словник
6. буття — БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, — се є матерія (І. Франко).  Словник синонімів української мови
7. буття — Буття́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в -тті́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. буття — БУТТЯ́, я́, с. 1. філос. Об’єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Матеріалізм бере природу за первинне, дух — за вторинне, на перше місце ставить буття, на друге — мислення.  Словник української мови в 11 томах
9. буття — Буття, -тя с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.  Словник української мови Грінченка