бінго

бі́нго

незм.

Популярна в Англії азартна гра на кшталт лото.

Значення в інших словниках

1. бінго — бі́нго іменник чоловічого роду гра в м'яч  Орфографічний словник української мови
2. бінго — БІ́НГО, невідм., с. Популярна у США, Великій Британії та інших країнах азартна гра, схожа на лото, що полягає у знаходженні номерів на своєму білеті й оголошенні виграшних номерів. В Англії бінго досить популярне і серед літніх людей, і серед молоді (з газ.).  Словник української мови у 20 томах