ваал

ваа́л

-а, ч.

У релігії Стародавньої Фінікії, Сирії, Палестини бог родючості, води, війни тощо.

Значення в інших словниках

1. Ваал — Ваа́л див. Баал  Словник іншомовних слів Мельничука
2. Ваал — Зх.-семітський бог бурі та врожаю; ваалізм — пов'язаний з ним аграрний культ, заснований на щорічному циклі змін у природі. В осінній боротьбі з Муту, богом смерті, безплідності та посухи, В. гине, але пізніше за допомогою богині плодючості Анат повстає з мертвих і перемагає супротивника.  Універсальний словник-енциклопедія
3. Ваал — Ваа́л, -ла, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)