вагонка

ваго́нка

-и, ж., розм.

Тонка дошка, рейка з бічним пазом, що її використовують зазвичай для обшивки стін.

Значення в інших словниках

1. вагонка — ваго́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вагонка — ВАГО́НКА, и, ж., збірн. Вид облицювального матеріалу – гладкі тонкі дерев'яні дошки або їх імітація з пластику. Дерев'яну вагонку застосовують для оброблення будь-яких приміщень, крім лазень і саун (із журн.  Словник української мови у 20 томах