Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
важкуватий —
важкува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
важкуватий —
ВАЖКУВА́ТИЙ, а, е. Деякою, певною мірою важкий (у 1–9 знач.). Стьопа відчував, що ноша для нього важкувата (М. Трублаїні); Повернув [Храпков] свій важкуватий тулуб і ввійшов до кабінету (Іван Ле); Чоло високе, чисте, а підборіддя трохи важкувате (В.
Словник української мови у 20 томах
важкуватий —
ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм.
Словник синонімів української мови
важкуватий —
ВАЖКУВА́ТИЙ, а, е. Дещо важкий (у 1-9 знач.). Стьопа відчував, що ноша для нього важкувата (Трубл., І, 1955, 392); Повернув [Храпков] свій важкуватий тулуб і ввійшов до кабінету (Ле, Міжгір’я, 1953, 167); Чоло високе, чисте...
Словник української мови в 11 томах