вашецький

ва́шецький

-а, -е, заст.

Якого поважають, який користується повагою.

Значення в інших словниках

1. вашецький — ва́шецький прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. вашецький — ВАШЕ́ЦЬКИЙ, ВАШЕ́СЬКИЙ, а, е, заст. Гідний поваги; шановний. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького – люблю сина отецького (Сл. Гр.); // ірон. Гордовитий, пихатий. Вашеський панич (що на вашець гне – гордовитенький) (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. вашецький — ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
4. вашецький — ВАШЕ́ЦЬКИЙ, ВАШЕ́СЬКИЙ, а, е, заст. Гідний поваги; шановний. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, —люблю сина отецького (Сл. Гр.); // ірон. Гордовитий, пихатий. Вашеський панич (що на вашець гне — гордовитенький) (Номис, 1864, № 2530).  Словник української мови в 11 томах
5. вашецький — Вашецький и вашеський, -а, -е Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. ІІІ. 289. Иногда употр. въ ироническомъ смыслѣ въ значеніи: нѣсколько гордый, спѣсивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.  Словник української мови Грінченка